1. Властивість або стан того, що є потворним; потворний вигляд, викривленість, бридкість.
2. Щось потворне, бридке, огидне; потворна істота, річ або явище.
потворність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Бо я справді не бачив потворнішого міста, але ви мусите мене знати: завжди і всюди я шукаю саме потворність. Саме вона приваблює мене і додає бодай трохи глузду моїм безглуздим ідеям [жартує].
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |