баранчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “баран”, що означає молодого барана або ягня.

2. Розмовна назва рослини з родини ранникових (Plantago), зокрема Plantago media, листя якої нагадує вушка барана; інша назва — подорожник середній.

3. Розмовна назва гриба з роду моховик або маслюк, який часто зустрічається в соснових лісах.

4. Технічний термін для позначення гвинта з головкою, що має виступи (боби) для захвату ключем, або спеціальної деталі у вигляді циліндра в механізмах.

Приклади:

Приклад 1:
— Та й припала йому на плече, зазираючи йому у вiчi, та так пильно, нiби баранчик, що його хотять рiзати, а вiн жалiбно дивиться, так i вона зирнула на Василя, а сльозинка, неначе тая росинка на цвiточку, так у неї в очицях засяла; та так жалiбно, як тая сопiлочка заграла, так вона його спитала: — Як же ти мене пiсля сього покинеш? — Не говори менi сього, Маню!
— Самчук Улас, “Марія”