ортогональ

[ortoɦonɑlʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці: пряма лінія, яка перетинає іншу пряму або площину під прямим кутом (кутом 90 градусів); перпендикуляр.

  2. (Техніка) –

    У техніці та геометрії: взаємно перпендикулярний напрям, вісь або пряма в системі координат (наприклад, ортогональні осі).

  3. (Математика) –

    У переносному значенні: абсолютно незалежний, не пов’язаний, що не має спільних точок або впливу (наприклад, ортогональні підходи до вирішення проблеми).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ортогональ, р. ортогоналі, д. ортогоналі, з. ортогональ, о. ортогоналлю, м. ортогоналі, к. ортогонале

Більше записів