Значення
- (Математика) –
(у математиці, зокрема в лінійній алгебрі) Процес перетворення заданої системи векторів на ортогональну (або ортонормовану) систему, тобто систему попарно перпендикулярних векторів, зазвичай зі збереженням лінійної оболонки; відповідна обчислювальна процедура (наприклад, процес Грама–Шмідта).
- (Лінгвістика) –
(у більш широкому, переносному сенсі) Дія, спрямована на чітке розмежування, розділення понять, функцій або підходів для усунення їх взаємного впливу або дублювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортогоналізація, р. ортогоналізації, д. ортогоналізації, з. ортогоналізацію, о. ортогоналізацією, м. ортогоналізації, к. ортогоналізаціє