ортогон

[ortoɦon] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці, зокрема в геометрії та лінійній алгебрі — вектор, який перпендикулярний до заданого вектору або підпростору, а також взагалі будь-який елемент, що має властивість ортогональності (перпендикулярності).

  2. (Геодезія) –

    У геодезії та картографії — перпендикуляр, опущений з певної точки на задану лінію або вісь (наприклад, на ось координат).

  3. (Техніка) –

    У техніці та архітектурі — прямокутний елемент конструкції або прямокутна система координат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ортогон, р. ортогону, д. ортогонові, з. ортогон, о. ортогоном, м. ортогоні, к. ортогоне

Більше записів