1. (в історії) титул правителів у деяких тюркських народів, зокрема у ногайців; також особа, що має цей титул.
2. (в історії, на Запорозькій Січі) повна назва — курінний атаман: виборний старшина, що очолював курінь (адміністративно-військову одиницю) та мав військову, судову та адміністративну владу в ньому.
3. (переносно, розмовне) про людину, яка веде себе владно, начальницьки, любить розпоряджатися; часто вживається з відтінком несхвалення.