Значення
- (Юриспруденція) –
Набути законного статусу, стати визнаним державними органами або відповідно до чинного законодавства (про організацію, діяльність, статус тощо).
- (Юриспруденція) –
Стати законним, дозволеним, перейти з нелегального стану в легальний.
- (Юриспруденція) –
У розмовному вживанні — набути офіційного підтвердження, документального оформлення (наприклад, про шлюб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я легалізуюся, ти легалізуєшся, він легалізується, ми легалізуємося, ви легалізуєтеся, вони легалізуються