Значення
- (Юриспруденція) –
Надання законного статусу чомусь, що раніше не було визнане або регулювалося законом; офіційне визнання відповідним законодавством.
- (Юриспруденція) –
Процес оформлення документів або дій для надання їм законної сили та визнання їх відповідними офіційним нормам.
- (Юриспруденція) –
У фінансовій та юридичній практиці — процедура обґрунтування законності походження доходів або майна, що фактично перетворює «брудні» кошти на «чисті».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легалізування, р. легалізування, д. легалізуванню, з. легалізування, о. легалізуванням, м. легалізуванні, к. легалізування