Значення
-
АНТИФО́Н, -а, чол. рід.
-
1. У християнському богослужінні — піснеспів, який виконується почергово двома хорами або солістом і хором, зазвичай у формі діалогу чи переклички.
-
2. муз. Те саме, що антифо́нія; спосіб виконання музичного твору, за якого дві групи виконавців (хори, солісти) співають по черзі, часто повторюючи або доповнюючи одна одну.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антифон, р. антифону, д. антифонові, з. антифон, о. антифоном, м. антифоні, к. антифоне