АНТИФО́Н, -а, чол. рід.
1. У християнському богослужінні — піснеспів, який виконується почергово двома хорами або солістом і хором, зазвичай у формі діалогу чи переклички.
2. муз. Те саме, що антифо́нія; спосіб виконання музичного твору, за якого дві групи виконавців (хори, солісти) співають по черзі, часто повторюючи або доповнюючи одна одну.