послухання

[posluxɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Діалогова форма навчання, що використовується в церковній освіті, зокрема в семінаріях, під час якої викладач ставить питання, а студенти відповідають, демонструючи засвоєння матеріалу.

  2. Уживана назва для збірки таких діалогів-питань та відповідей з основ християнського вчення (катехизму), призначеної для навчання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послухання, р. послухання, д. послуханню, з. послухання, о. послуханням, м. послуханні, к. послухання

Більше записів