АДОНА́Й, невідм., чол., власн. У юдаїзмі та християнстві — одне з імен Бога, яке використовують у молитвах і священних текстах як заміну невимовного імені Ягве (Тетраграматона); означає «Господь», «Владика».
адонай
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пізніше ім’я цього бога табуювали, його стали вимовляти адонай — «Господь мій». У середині І тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: t.d. () |