адаптація

1. Пристосування організму, органів чуття чи їхніх систем до умов існування, дії подразників тощо.

2. Пристосування будови та функцій організму, популяції або виду до змін умов середовища в процесі еволюції.

3. Пристосування технічних пристроїв, механізмів, систем до роботи в певних умовах або до нових вимог.

4. Спрощення або переробка тексту, літературного твору для певної категорії читачів (наприклад, для дітей, іноземців) або для використання в іншому виді мистецтва (екранізація, інсценізація).

Приклади вживання

Приклад 1:
В усьому проглядає творче сприйняття прочитаного — аналіз, переосмислення, «осучаснення», інтимне освоєння, адаптація до сьогоднішньої ситуації. Дається взнаки безперечна компаративістська жилка — порівняння, перегуки, взаємопереливання різночасового й різнотемного матеріалу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Разом з тим, компанія Geodis проводить ефективну політику підвищення кваліфікації своїх працівників, для чого виділяється щорічно 2,4% бюджету компанії, зокрема за такими напрямками: – адаптація працівників до операційних потреб їхніх підрозділів; 318 – персональний і професійний розвиток працівників в контексті можливостей внутрішньокорпоративної мобільності; – розвиток менеджерської якості працівників в межах системи спільного менеджменту; – заходи з безпеки праці, де Ge odis досяг відчутних результатів (1,77% випадків виробничого травматизму при загальногалузевому показнику 5,4%); – міжнародна ротація персоналу, яку організує спеціальна структура GIM (Geodis International Management – Міжнародний менеджмент Geodis); – пошук т алановитої молоді, для чого використовується веб -сайт компанії в Інтернеті: www. geodis.com.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Безперечним поступом вперед у редагуванні житія є його адаптація до “простої мови”. В. Перетц зазначав: “Переклад зробле- ний невміло, як перекладали тоді, коли ще не були відпрацьовані способи перекладу і твердо встановленої термінології, що також вказує на XVI ст.” 799 Можна припустити, що Житіє, дійсно, створене до інших пізніх українських переробок, або ж його автор, локалізований у Білорусі, не знав про них.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |