підприємець

1. Особа, яка займається підприємництвом, володіє підприємством і здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку на свій ризик.

2. Ініціативна, енергійна людина, здатна до ризикованих і самостійних дій у сфері економіки, організації виробництва тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
За договором постачання постачальник (підприємець) зобов’язується передати в обумовлений термін (який не збігається з моментом укладання договору) товари у власність (повне господарське володіння або оперативне відання) покупця для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не зв’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти ці товари й оплатити за них визначену грошову суму. За своєю юридичною природою договір постачання є близьким до договору купівлі -продажу, але, крім загальних ознак, має і визначені особливості (табл.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Збуджувачем спокою в такій ситуФ ації є Підприємець (слово “Підприємець” в шумпетерському розумінні пишуть з великої літери) [39]. Відокремивши ресурФ си із рутинного кругообігу, Підприємець використовує їх на свій розсуд.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |