Словник Української Мови
Буква
1. Провести деякий час сидячи; посидіти, залишаючись у сидячому положенні.
2. Перебувати, знаходитися десь деякий час (часто з відтінком значення нетерплячого очікування або бездіяльності).
3. Побувати в гостях, провести час у товаристві, спілкуючись (зазвичай недовго).
Приклад 1:
А я лежав собі коло мами та лупив ногами в траву, а мама казали: «Ти не годен ані годинки тихо посидіти?» Та й тоді злетів бузьок на млаку таки коло нас. Мама ймили мене, посадили на коліна та й почали співати: Ой не коси, бузьку, сіна, бо ся зросиш по коліна.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Оригінальний, досить затишний, не позбавлений свого позитивного значіння і можливий хіба що тільки у українців клуб, — мовляв, посидіти вечерком на сусідській призьбі чи на дубках. 6/IV — 44 р. А Джулиби нема й речей нема.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”