Ампа́ро, невідм., сер. 1. У міжнародному праві — заступництво, захист, який одна держава надає громадянам іншої держави, що перебувають на її території, або дипломатичне представництво, яке здійснює захист прав та інтересів своїх громадян за кордоном.
2. У правових системах деяких країн (зокрема Іспанії та країн Латинської Америки) — особлива конституційна процедура захисту основних прав і свобод людини від порушень з боку органів влади або посадових осіб; судовий захист, що здійснюється через подання позову про ампаро.