Значення
-
У мусульманській культурі — сукупність норм поведінки та етикету, що регулюють повсякденне життя, спілкування, прийом їжі, відвідування громадських місць тощо; вихованість, чемність, добропристойність.
-
У класичній арабській літературі — жанр повчально-дидактичної прози, що містить збірки настанов, анекдотів, віршів та історичних оповідок, спрямованих на формування високих моральних якостей і світської освіченості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адаб, р. адабу, д. адабові, з. адаб, о. адабом, м. адабі, к. адабе