Значення
-
АЛІМЕ́НТНИК, -а, чол. 1. Особа, яка зобов’язана сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей або інших членів сім’ї, визначених законом.
-
розм. Чоловік, який ухиляється від сплати аліментів або систематично не виконує своїх батьківських обов’язків щодо матеріального забезпечення дитини після розлучення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аліментник, р. аліментника, д. аліментникові, з. аліментника, о. аліментником, м. аліментникові, к. аліментнику