АЛІМЕ́НТНИК, -а, чол. 1. Особа, яка зобов’язана сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей або інших членів сім’ї, визначених законом.
2. розм. Чоловік, який ухиляється від сплати аліментів або систематично не виконує своїх батьківських обов’язків щодо матеріального забезпечення дитини після розлучення.