АБРАЗИ́В, іменник чоловічого роду.
1. Тверда дрібнозерниста або порошкоподібна речовина (природного чи штучного походження), яку використовують для механічної обробки поверхонь інших матеріалів — шліфування, полірування, заточування, різання — шляхом стирання.
2. у техніці. Виріб (наприклад, шліфувальний круг, брусок, наждачний папір), виготовлений із такої речовини або з її використанням, призначений для абразивної обробки.