Значення
-
Головний член речення, який означає предмет (особу, річ, явище тощо), про який повідомляється в реченні, і відповідає на питання хто? або що?.
-
Предмет, який піддається дослідженню, вивченню або розгляду; тема, об’єкт (у науці, мистецтві тощо).
-
Застаріле значення: підстава, причина, привід для чого-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмет, р. підмета, д. підметові, з. підмет, о. підметом, м. підметі, к. підмете