розбишацький

Властивий розбишакам, характерний для них; такий, що чинить розбій, грабунок.

Пов’язаний із діяльністю розбишак, що діють насильницькими, грабіжницькими методами.

У переносному значенні: дуже шумний, галасливий, буйний; такий, що порушує порядок, суспільний спокій.

Приклади:

Приклад 1:
Пана ж убили, а панi отаман розбишацький, Чорний на прiзвище, собi взяв. Уже вона прохала-благала, щоб вiн її не брав, казала, що й викуп за себе пришле… Дак дуже гарна була, закохався в неї отаман при мiсячному сяєвi та й повiв її з собою в оцей яр.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”