Значення
-
Процес втрати рідини, вологості, що призводить до перетворення чогось на суху, розсипчасту масу; висихання з подальшим розтріскуванням або розпаданням на дрібні частинки.
-
(у техніці, будівництві) Небажане висихання та втрата пластичності матеріалу (наприклад, бетонної суміші, розчину, клею) до моменту його укладання або тверднення, що призводить до погіршення якості.
-
(у медицині, патології) Патологічний стан тканин організму, що характеризується їхнім аномальним висиханням, зневодненням і руйнуванням структури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розсихання, р. розсихання, д. розсиханню, з. розсихання, о. розсиханням, м. розсиханні, к. розсихання