ряботіння

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.

2. (У переносному значенні, розм.) Про явище, подію або процес, що відбувається дуже швидко, метушливо, з безперервним гамором і рухливістю, за аналогією з кипінням життя у великому селищі або натовпу.

Приклади:

Приклад 1:
Коли-не-коли зривався сніжок, шелестів сухо й докучливо; тоді оживали на мить сірі глибини вулиць — біле ряботіння куйовдило маревну млу, випари дворів і будинків. Але ж знову густішали тіні, липли попідвіконню, зазирали крізь каламутні шиби і млявими сутінками розливалися по кімнатах… Стіни видавались сірішими, обличчя суворішими.
— Тютюнник Григорій, “Вир”