ожина

1. Багаторічна рослина родини розових з гіллястими колючими пагонами, що дає їстівні чорні плоди-кістянки; рід Rubus, зокрема вид Rubus caesius (ожина сиза) та Rubus fruticosus (ожина лісова).

2. Чорні або темно-сизі солодко-кислі плоди цієї рослини, що вживаються в їжу в свіжому вигляді або використовуються для приготування варення, соку, вина тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились; Знай, що багатство глушить слова господнього ряст, Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням, Бога не узрить вовік, хто засмітив почуття. Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй, Знай: відкидає господь горді від себе серця.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Збірки поезій, видані в Україні: 1985 — “Пригадай на дорогу мені”; 1986 — “Місяць шипшини”; 1988 — “Ожина обрію”; 1990 — “Прогулянка одинцем”; 1992 — “Верховний голос”; 1993 — “Іскри в слідах”; 1999 — “Човен”; 2000 — “Срібна рука”. Збірки, видані за кордоном: 1992 — “Місяць шипшини” (англійською мовою в перекладі Миросі Стефанюк, Торонто, Канада); 1994 — “Signos” (іспанською мовою в перекладі Віри Вовк, Ріо-де-Жанейро, Бразилія).
— Тютюнник Григорій, “Вир”