Словник Української Мови
Буква
1. Який має збільшені розміри у довжину або ширину внаслідок розтягування; витягнутий, подовжений.
2. Про звук, склад або слово: який вимовляється повільніше, з більшою тривалістю, ніж зазвичай; протяжний.
3. Який триває надто довго; затягнутий у часі.
Приклад 1:
У районній газеті з’явився пасквіль «Василь Стус, його друзі й вороги», щедро розтягнений аж на два подання. Устами «простих радянських людей» Василя було кваліфіковано мало не як фашиста.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”