російська

Приклад 1:
Йдеться про зроблені Коцюбинським підкреслення у збірці творів Бєлінського, що начебто «підтверджували» здогади про витоки теоретичних настанов письменника: «це російська ревоцюційно-демократична думка». Картає себе за те, що була «сіра» й «сира», коли тримала в руках у Вінниці твори Бєлінського з бібліотеки Коцюбинського, але тих підкреслень не помітила.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
За тими радикально несхожими роботами, хоч здоров’я Лаговського й руйнувалося і він значно схуд і зблід, — та набирався потроху він забуття про свою сирітливість, бо — чи оті субтильні математичні тонкощі, чи гуманіст Валля, чи очевидне загострішання української національної самосвідомості під ті саме часи, коли російська реакція найтяжче лютувала і найгірше силувалася здушити всякий не великоруський дух, — все то були інтереси не суб’єктивні його, не вузько особисті, а ширші, якими можна було зацікавити свій розум і затушковувати та й замазувати болючу душевну згадку про своє недавнє власне щастя, що тепер випурхнуло геть. IV Особливо остання праця була зацікавила й розважила Лаговського й навела його на низку ще інших ідей і настроїв — оті студії над українським громадянським життям архіреакційної епохи Олександра
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
— Фрей подумав і скривився презирливо: — російська історія знає випадки, коли воля сліпих мільйонів ламалася геть об волю авангарду… «Ах, російська історія!!? А українська історія знає що інше!» — це Андрій подумав іронічно, а Фрей вів далі з експресією: — Воля сліпих мільйонів ламалася об волю авангарду, який знав краще, чого тим мільйонам треба.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”