руст

Значення

1. (Архітектура) –

   (в архітектурі) Спосіб обробки зовнішніх стін, при якому шви між кам’яними блоками глибоко виділяються (профільовані), а лицьова поверхня залишається необробленою, шорсткою, створюючи грубу, масивну фактуру; також сам камінь або імітація каменя з такою обробкою.

2. (Архітектура) –

   (в архітектурі) Окремий квадратний, прямокутний або ромбоподібний блок каменю з обробленою лицьовою поверхнею, що виступає з площини стіни, який утворює разом з іншими подібними блоками рустовану кладку.

Правопис та відмінювання