1. Властивість механізму, деталі або конструкції, при якій їх рух або розташування відбувається уздовж однієї загальної осі.
2. У техніці та машинобудуванні — стан, коли два або більше обертових елементи (наприклад, вали, колеса) мають спільну вісь обертання або розташовані на одній прямій лінії.