розщеплення

1. Дія за значенням дієслова “розщеплювати(ся)” — поділ чогось цілого на частини вздовж або на окремі складові елементи.

2. (фіз., хім.) Процес поділу атомних ядер, кристалів, молекул тощо на частини; фізичний або хімічний процес, в результаті якого складна структура розпадається на простіші складові.

3. (біол.) Спадкова зміна, при якій у нащадків виявляються ознаки, властиві різним формам батьківських організмів, що схрещуються.

4. (психол.) Механізм психологічного захисту, що полягає у несвідомому поділі об’єкта (наприклад, образу іншої людини або самого себе) на “добрі” та “погані” частини для полегшення внутрішнього конфлікту.

Приклади:

Приклад 1:
Розщеплення ене р- гетичних рівнів в магнітному полі було ( )1ll + lm О X Y Z Рис. 301 Фізика атомів і молекул 294 виявлено Т. Зееманом і називається ефек- том Зеемана.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Розщеплення рівнів енергій у зовнішньому електричному полі назив а- ється ефектом Штарка. Хоча енергія електрона і залежить від головного квантового числа n, але кож- ному значенню nE (при 1E ) відповідає декілька власних функцій lnlmψ , що від – різняються зн аченнями l i lm .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
До с- лідив механізм ядерної реакції розщеплення дейтрона, показав, що реакція проходить шлях трьох різних механізмів, виявив немонотонну залежність перетину розщеплення д ейтрона від масового числа (ефект Немця), вивчив низку кінематично повних тричастинкових реакцій, які викликаються протонами, дейтронами і альфа-частинками на легких ядрах. АХІЄЗЕР ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ (1911-2000) Виконав в 1941 р. разом із І.Я.Померанчуком дослідження по розсіюванню повільних нейтр о- нів кристалами і передбачив “холодні” нейтр о- ни, побудував в 1948 р. теорію резонансних яд е- рних реакцій і в 1949 р. теорію дифракційного розсіювання швидких заряджених частинок я д- рами.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”