1. Власна назва історичної території в Україні, що охоплювала землі між річками Случ і Тетерів (притоками Дніпра), а також частину сучасних Житомирської та Хмельницької областей; одна з основних областей формування української народності та козацтва.
2. Назва адміністративно-територіальної одиниці (воєводства) у складі Великого князівства Литовського, а згодом — Речі Посполитої, що існувала з XIV до кінця XVIII століття на зазначеній території.
3. (переносно) Історичний регіон як символ одного з центрів українського національного життя, боротьби за автономію та вольностей українського козацтва.