drevosliv.com

Словник Української

огнище

Буква

1. Місце, де розкладають вогонь; вогнище, багаття.

2. Переносно: джерело, вогнище чогось (наприклад, культури, знань, повстання).

3. Застаріла назва вогнища (родини, домогосподарства) як одиниці оподаткування.

4. У техніці: частина топки або печі, де безпосередньо горить паливо.

Приклади:

Приклад 1:
Е р о д і й. Всякое сердце есть жертвенник, огнище или каминок… Пишек. Что же ты замолк?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Такий огонь запалюють, як прийдуть на полонину в початку літа, й потім огнище мусить горіти до кінця сезону, а коли потухне, то це вважається за негарне для скоту й для людей. Я згадав про «живой огонь», про котрий говорить цитата в Тейлора Primitive culture з одного німця, котрий проїздив у VIII в. по Великорусі.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Приклад 3:
Ще огнище не погасло — догоряло, i обличчя Вадимовi ходило в перельотах тiней. Будинок вилюднявся, розходились: двоє-троє залишилось.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

More posts