розціплений

Розділений, роз’єднаний на частини; той, що втратив цілісність або єдність.

Розкритий, розхилений, розчеплений (наприклад, про щось, що має зімкнуту конструкцію).

У медицині та біології: такий, що має розщеплення, роздвоєння (про органи, тканини тощо).

Приклади:

Відсутні