основниця

1. Жінка, яка заснувала або очолила якусь установу, організацію, школу, монастир тощо; фундаторка, засновниця.

2. У давньому українському побуті: жінка, яка керувала основним господарством у великій сім’ї, великій домівці; господиня, домоправителька.

3. У техніці: головна, центральна балка або інша несучої конструкції, на якій кріпляться інші частини.

Приклади:

Відсутні