drevosliv.com

Словник Української

осей

Буква

1. (геометрія) У математиці — пряма лінія, навколо якої відбувається обертання або яка слугує віссю симетрії фігури; вісь координат.

2. (техніка) Нерухомий стрижень у механізмі, навколо якого обертається колесо або інша деталь; вісь.

3. (географія, астрономія) Уявна лінія, що проходить через центр обертового тіла (планети, зорі тощо); вісь обертання (наприклад, земна вісь).

4. (переносне значення) Центральна, основна лінія, напрямок розвитку чогось; основа, стрижень.

Приклади:

Приклад 1:
Навести приціл таким чином, щоби ціль опинилася в пунк­ ті перетину вертикальної та горизонтальної осей у прицілі. ПЕРВЕРЗІЯ 152 5.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Оскільки декартові координати точки x, y, і z числово збігаються з прое кціями вектора r на осі координат, то має місце розкладання: kzjyixr  ++= , де i  , j  , k  – одиничні вектори (орти) вздовж додатних напрямків осей OX, OY, OZ відповідно. Довжина кожного з ортів дорівнює 1kji ===  .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Для компонент сил вздовж осей ОY i ОZ отримують аналогічні вирази. Отже, x EF nx ∂ ∂−= , y EF ny ∂ ∂−= , z EF nz ∂ ∂−= або       ∂ ∂+∂ ∂+∂ ∂−= kz Ejy Eix EF nnn  .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

More posts