1. (у медицині) Лабораторне дослідження складу та властивостей біологічного матеріалу (крові, сечі, тканин тощо) для оцінки стану організму, діагностики захворювань або контролю за лікуванням. Наприклад: клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз.
2. (у хімії) Визначення якісного складу та кількісного вмісту компонентів у досліджуваній речовині або суміші. Наприклад: спектральний аналіз, аналіз води.
3. (у математиці, логіці) Метод дослідження, що полягає у розчленуванні (розкладі) цілого на складові частини, елементи або ознаки з метою їх вивчення; протилежне до синтезу.
4. (переносно) Детальний розбір, всебічне розгляд явища, поняття, тексту чи ситуації для з’ясування їх сутності, причин, структури. Наприклад: літературний аналіз, аналіз ринку.