Значення
- (Філософія) –
Метод наукового дослідження, що полягає в розчленуванні цілого на складові частини, елементи, ознаки з метою їхнього вивчення та з’ясування зв’язків між ними; протилежне — синтез.
- (Наука) –
Детальний розгляд, всебічне дослідження якого-небудь питання, явища, факту з викладом результатів.
- (Хімія) –
Хімічне дослідження складу та властивостей речовини.
- (Медицина) –
Медичне дослідження складу та властивостей біологічних матеріалів організму (крові, сечі тощо).
- (Математика) –
У математиці — розділ, що об’єднує теорію функцій, диференціальне та інтегральне числення, теорію диференціальних рівнянь тощо.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — розбір мовних одиниць (звуків, форм, речень) на їхні складові частини.
Правопис та відмінювання
н. аналіз, р. аналізу, д. аналізові, з. аналіз, о. аналізом, м. аналізі, к. аналізе