закінчатися

Дійти до кінця, припинитися, перестати існувати або відбуватися.

Закінчити своє існування, припинитися (про явище, стан, процес).

Мати свій кінець, межу в просторі або часі.

Добігати кінця, вичерпуватися (про запас чогось).

Приклади:

Відсутні