закінчений
[zɑkint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що має кінець, завершений, доведений до кінцевого результату.
-
(Про людину) Повністю сформований, з виразними (зазвичай негативними) якостями характеру; такий, що досяг крайнього ступеня вияву якоїсь ознаки (здебільшого із зневажливим відтінком).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закінчений, р. закінченого, д. закінченому, з. закінченого, о. закінченим, м. закінченім