Значення
-
Дія за значенням дієслова “закінчити” або “закінчитися”; настання кінця чогось, припинення, завершення.
-
Кінцева частина, фінал чого-небудь (наприклад, художнього твору, події, періоду).
-
У граматиці: змінна морфема в кінці словоформи, що виражає граматичні значення роду, числа, відмінка, особи тощо.
-
У освіті: завершальний період навчання, а також випускні іспити та урочистості з цього приводу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закінчення, р. закінчення, д. закінченню, з. закінчення, о. закінченням, м. закінченні, к. закінчення