закріплювальний

1. Призначений для закріплення чого-небудь, що забезпечує міцне з’єднання, фіксацію або утримання деталей, елементів конструкції тощо.

2. Службовий, допоміжний (про частини мови, слова), що виражає граматичні відношення або виконує функцію зв’язку між членами речення та частинами складного речення (наприклад, сполучник, прийменник, частка).

Приклади:

Відсутні