закріплюваний
[zɑkripljuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що може бути закріплений, прикріплений або надійно встановлений; призначений для закріплення.
-
Такий, що може бути затверджений, набути офіційного чи юридичного статусу (про норму, правило, право тощо).
-
Такий, що може бути засвоєний, запам’ятований або став стійким (про знання, навичку, звичку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закріплюваний, р. закріплюваного, д. закріплюваному, з. закріплюваного, о. закріплюваним, м. закріплюванім