закріплювання

[zɑkripljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “закріплювати”; надання чомусь міцності, стійкості, непохитності або постійності.

  2. Процес юридичного чи адміністративного оформлення прав, обов’язків або статусу за кимось, чимось.

  3. У психології та педагогіці — процес формування та збереження в пам’яті навичок, знань, умінь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закріплювання, р. закріплювання, д. закріплюванню, з. закріплювання, о. закріплюванням, м. закріплюванні, к. закріплювання

Більше записів