закріпленість

[zɑkriplɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “закріпити” та “закріпляти”; стан того, що є міцно приєднаним, зв’язаним або зафіксованим.

  2. (юр.) Стан, за якого певні об’єкти, права, обов’язки чи повноваження офіційно та на постійній основі віднесені до конкретної особи, організації, території чи іншого суб’єкта.

  3. (психол., соц.) Стала наявність, усталеність певних якостей, рис поведінки, знань, навичок або соціальних зв’язків у індивіда чи групи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закріпленість, р. закріпленості, д. закріпленості, з. закріпленість, о. закріпленістю, м. закріпленості, к. закріпленосте

Більше записів