1. У медицині — патологічний стан, що характеризується значним зниженням або повною втратою спонтанної рухової активності, обмеженням амплітуди та швидкості рухів; часто є симптомом захворювань екстрапірамідної системи (наприклад, паркінсонізму).
2. У психіатрії — порушення діяльності, що виражається в різкому зниженні спонтанності, ініціативи та рухових реакцій на зовнішні подразники; може спостерігатися при деяких психічних розладах, кататонії, важких депресіях.