вилущити

1. Вийняти щось із чогось, витягти, дістаючи з середини, особливо про насіння, зерно з лушпиння, стручків тощо.

2. Розкрити, відкрити щось, звільнивши від оболонки, покриву; обідрати, очистити (наприклад, горіх, горох, кукурудзу).

3. Перен., розм. Виявити, викрити щось приховане, витягти на світло (наприклад, таємницю, правду).

Приклади:

Приклад 1:
Єремія літав конем і направляв драгунів то на край війська, то на середину, щоб загнати козаків в твердиню й вилущити їх усіх до одного чоловіка. Битва кипіла, наче окріп в казані на здоровому жару.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”