вилущений

[ʋɪluʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Який був вилучений, усунений, видалений з чогось або звідкись.

  2. (Література) –

    (У текстології) Про фрагмент тексту: такий, що був виключений з основної редакції твору, опущений автором або редактором.

  3. (Техніка) –

    (У техніці, технологіях) Про речовину, компонент: такий, що був витягнутий, отриманий шляхом вилучення з чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вилущений, р. вилущеного, д. вилущеному, з. вилущеного, о. вилущеним, м. вилущенім

Більше записів