Значення
- (Ботаніка) –
Вийняти щось із чогось, витягти, дістаючи з середини, особливо про насіння, зерно з лушпиння, стручків тощо.
- (Ботаніка) –
Розкрити, відкрити щось, звільнивши від оболонки, покриву; обідрати, очистити (наприклад, горіх, горох, кукурудзу).
- (Лінгвістика) –
Перен., розм. Виявити, викрити щось приховане, витягти на світло (наприклад, таємницю, правду).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вилущу, ти вилущиш, він вилущить, ми вилущимо, ви вилущите, вони вилущать