двох

1. Форма родового та знахідного відмінків числівника “два” для чоловічого та середнього роду, а також множини іменників, що вживається з іменниками у множині (застаріла форма для двох осіб чоловічої статі).

2. Форма місцевого відмінка числівника “два” для всіх родів, що вживається з прийменниками “у”, “на”, “при”, “біля” тощо.

Приклади вживання слова

двох

Приклад 1:
Кожний запитальник складався з двох частин: перша містила 30 питань, друга – 20 питань. Пілотне дослідження було проведене на 10 підприємствах, що дало підстави до коригування формулювань питань.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Як цікаве й повчальне intermezzo серед щоденности сприйняла я свої «просвітянські» поїздки від товариства «Знання» з лекціями про Шевченка, приурочені до двох його ювілеїв: 1961 р. — Таллінн і 1964 р.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Українська проблематика висвітлювалася у двох секційних засіданнях: «Історія українського фемінізму» (доповіді Н. Шумило «До джерел українського фемінізму» та М. Коцюбинської «Українські жінки-дисидентки 60-х років») та «Жінки в Україні» («Фемінізм у посткомуністичному українському суспільстві» С. Павличко та «Фемінізм і культ Родини в Україні» М. Рубчак зі США). Після закінчення конференції у Баті частина учасників, у тім числі й українські гості, відбули до Бірмінгема для участи у підсумковій річній конференції Британської Асоціації слов’янських та східноєвропейських досліджень (BASEES).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”