мікрокосмос

1. Філософський та науковий термін, що позначає малий світ, людину або будь-яку складну систему, яка розглядається як відображення, модель або аналог великого світу (макрокосмосу) у мініатюрі.

2. У переносному значенні — закрита, самостійна та складно організована система з власними законами і внутрішніми зв’язками, що існує в межах чогось більшого (наприклад, мікрокосмос старого парку, мікрокосмос людського тіла).

Приклади вживання слова

мікрокосмос

Приклад 1:
А как солнце есть глава мыра, тогда не дивно, что человѣк назван мікрокосмос, сирѣчь маленькій мыр. А Бібліа есть симболичный мыр, затѣм что в ней собранныя небесных, земных и преисподних тварей фигуры, дабы они были монументами, ведущими мысль нашу в понятіе вѣчныя натуры, утаенныя в тленной так, как рисунок в красках своих.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Роменець пропонує періодизацію на основі структури вчинку з виділенням центральних проблем кожного історичного етапу: 1) Предки і нащадки (первісне суспільство); 2) Ритуал і вчинок (Давній Китай); 3) Нірвана і нестримна чуттєвість (Давня Індія); 4) Людське і вселюдське (Новий, Старий Завіт); 5) Мікрокосмос і макрокосмос (античність); 6) Душа і Вище існування – середньовічна психологія; 7) Я та інший – Відродження; 8) Страждальність і самодостатність – ХVІІІ ст. ; 9) Інтелектуальне та моральне – ХVІІІ ст.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”