безвусий

1. Який не має вусів, позбавлений вусів (про людину або тварину).

2. Який не має характерних для рослин вусів (пагонів, що стеляться по землі й укорінюються, як у полуниці, огірка тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Маму дуже смішило, коли мій батько, безвусий парубійко, готував до випускного екзамену, сам будучи в першому класі, своїх бородатих старшокласників, і коли вони туго сприймали його пояснення, він нервував і називав їх «ослами». Але вони не ображались на нього, бо він так їх називав заслужено.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Потому наблизив до нього свiй безвусий червоний од пива вид, од якого пашiло жаром. — Ти не крути… Ти менi кажи: скiльки лiт прожив?
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
А потому пiдпалив би, щоб усе вогнем взялося та попелом розвiялось, щоб тiльки лишилась гола земля та ясне сонце… Хома стояв у хатi високий, аж пiд стелю, очi його дивились кудись поза стiни, безвусий, зморщений, як у баби, вид скривився. Вiн аж тремтiв.
— Самчук Улас, “Марія”