безвузловий
[bɛzʋuzloʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
(у техніці, будівництві) Такий, що не має вузлів, з’єднань або стиків між окремими елементами; монолітний, без стиків.
- (Ботаніка) –
(у біології, рослинництві) Такий, що не має вузлів (наприклад, про стебло рослини).
- (Лінгвістика) –
(переносно) Такий, що відбувається без зайвих ускладнень, перешкод або пауз; плавний, безперервний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвузловий, р. безвузлового, д. безвузловому, з. безвузлового, о. безвузловим, м. безвузловім